Життя гуртожитку

В гуртожитку обладнано 7 кімнат самопідготовки, 1 кухня, побутових кімнат – 7 (1 кімната у кожній секції), кімната відпочинку, гурткова кімната та телезала, кімнати для прання  та сушки білизни, 4 душових. Для медичного обслуговування учнів є медпункт та ізолятор на 5 чоловік.  рацює бібліотека.

Також у гуртожитку навчального закладу діє Рада учнівського гуртожитку, яка об’єднує в своєму складі 5 секторів: навчальний, санітарно-побутовий, культурно-масовий, спортивно-оздоровчий та редколегію. Щороку проводиться конкурс на кращу кімнату, кращу секцію та кращого старосту секції.  У гуртожитку вихователями Чучіною А.Є. та Бебко Г.Д. проводяться засідання клубів за інтересами «Натхнення» та «Літературне перо». Вихователі також піклуються, щоб дозвілля мешканців було корисним, веселим та цікавим. Ось так вони розповідають про те, як “прожив” гуртожиток  непростий 2022-2023 н.р.

“Рік складний, але гуртожиток ліцею вирував активним життям, тому що мешканці  його – молодь. А молодь – відчайдушна і хоробра, і труднощі  її не лякають, якщо вони  взагалі є. Намагаємось нічого не пропустити.

У 2022 – 2023 н.р. у нас вийшов такий собі калейдоскоп справ:

День бібліотекаря — допомагаємо зав бібліотекою Качан Т.М. провести для мешканців гуртожитку заочну мандрівку “Найдивовижнішими бібліотекамисвіту”, аби привернути увагу всіх, хто любить читати, до книги і спонукати до відвідування бібліотеки. І самі мандруємо залюбки.

Покрова Пр. Богородиці — давнє християнське свято. Ікона її завжди мандрувала з козаками у всіх походах та битвах, бо козаки вважали її своєю покровителькою. Інформуємо мешканців про маловідомі факти з життя запорожців, про їх походи на чайках, про  характерників, про те, кому ми маємо “дякувати” за знищення Запорізької Січі. Проводимо вікторину, аби з’ясувати, що учні знають про Покрову. Виходить:  знають дещо. А дещо дізналися від нас.

“Світ ловив мене, та не  спіймав”. Маємо 300-річний ювілей українського філософа Г. Сковороди. Мандруємо його життєвими стежками під звуки дитячої сопілочки і музику Скорика. Проводимо усний журнал, де кожен учасник обрав і озвучив  одну із сторінок його біографії. Вчимо поважати особистість, особливо неординарну,  котра прославляє націю.

Новий рік не за горами. Рік війни, страждань, розрухи, тривоги і стійкості відходить у минуле. Маємо зустріти Новий рік. Нехай він стане  роком нашої Перемоги. Не зовсім радісно і не до пишності, знаючи, що хтось зустріне його в снігах окопів, а хтось і не зустріне зовсім.  Тому не будемо віддалятись у “комфорт”  зробимо ялинку своїми руками і прикрасимо оселі. Час не стоїть на місці і йде, і не питає у нас на це згоди. Не будемо йому заважати. Як говорив Вольтерівський Кандід  “Все, що відбуваеться — все до кращого”. Залишається у це повірити.

Темрява на дворі, темрява  і в домі, темрява і в солдат на передовій. То зробимо свічку і собі, і нашим захисникам. Вона не дуже яскрава, але зігріє і розвіє, якщо не темряву, то смуток і самотність, тому  що  свічі  передались з тилу. Значить тил є. Це та земля, де не рвуться снаряди,  не палають  будинки, не плачуть поранені, а люди живуть  і працюють. А, значить, воїни, тут стоять не дарма, бо земля ця — за їхніми  спинами.

День  св. Валентина – католицьке свято.  Але день Закоханих наша молодь святкує. Українці вміють любити і себе, і людей, і  свою країну. Нагадаємо собі про це. Прикрасимо телезал інсталяцією і пофотографуємось на фоні двох люблячих сердець

Весна. Березень. Готуємось і проводимо літературно – мистецьку композицію “Живе під сонцем любові Шевченкова весна”. Мешканці обрали собі вірші Кобзаря із  різних  його тем, погрупувались по циклах “ Лірика. Жіночі образи,” “Патріотичні твори”, “Образ українського села” і під  спів  В. Зінкевича торуємо “Шлях до Тараса”. Вслід за цим — вікторина “Впізнай рядки і згадай твори”.

Крім того, грали в мафію, зустрічалися з молодіжним працівником, спілкувалися з психологом, влаштовували вечори кіно та співали пісні під гітару на квартирниках.