В гуртожитку обладнано 7 кімнат самопідготовки, 1 кухня, побутових кімнат – 7 (1 кімната у кожній секції), кімната відпочинку, гурткова кімната та телезала, кімнати для прання та сушки білизни, 4 душових. Для медичного обслуговування учнів є медпункт та ізолятор на 5 чоловік. рацює бібліотека.
Також у гуртожитку навчального закладу діє Рада учнівського гуртожитку, яка об’єднує в своєму складі 5 секторів: навчальний, санітарно-побутовий, культурно-масовий, спортивно-оздоровчий та редколегію. Щороку проводиться конкурс на кращу кімнату, кращу секцію та кращого старосту секції. У гуртожитку вихователями Чучіною А.Є. та Бебко Г.Д. проводяться засідання клубів за інтересами «Натхнення» та «Літературне перо». Вихователі також піклуються, щоб дозвілля мешканців було корисним, веселим та цікавим. Ось так вони розповідають про те, як “прожив” гуртожиток рік.
У 2023 – 2024 н.р.
Вчора було літо. А вже в порозі 1 вересня. І наші любі дітки за нами дуже скучили і хочуть на нас “ напасти” Ми до цієї зустрічі майже готові, і навіть раді. Але є одне “але”: крім наших “старих знайомих” до нас прибудуть і першокурсники, про яких ми нічого не знаємо. Тому всю увагу переводимо на них. Перше і головне — розселити. Причому так, щоб всім було затишно і комфортно. А що ми про них знаємо? Те , що вони про нас — нічого. Тому селимо навмання і дещо раціонально, озираючись на приналежність до навчальних груп . Не сподобається — будемо переселять. Це може тривати все 1 півріччя. Як свідчить досвід. Будемо вносить зміни, бо дітям властиво спочатку захоплюватись кимось- чимось, потім розчаровуватись. Значить міграція — тенденція передбачувана і навіть запланована. Далі вивчаємо наших першокурсників, їх творчі здібності, нахили, інтереси аби залучити їх до наявних гуртків та секцій. Створюємо умови для адаптації в колективі, знайомимо особливостями проживання в гуртожитку в умовах воєнного стану, а самі тим часом ведемо спостереження за їх вчинками, поведінкою аби скласти для себе їх психологічний портрет.
На території навчального закладу знаходиться бібліотека, вона ніби є продовженням навчального простору саме для мешканців гуртожитку, оскільки працює у вечірню пору. Скеровуємо проживаючих на активну співпрацю. Надаємо завбібліотекою членів клубу “Літературне крило” в допомогу в підготовці заходу до Дня бібліотеки. І ось 30.09 2023р. ми маємо перший захід “Віртуальна мандрівка незвичайними бібліотеками світу”.В наш час, в вік технічного прогресу, коли суспільства живуть і послуговуються досягненнями передових технологій, людство продовжує поважати книгу і колосальні кошти витрачаються на створення і утримання бібліотек. Ми маємо виховувати у нашої молоді любов і повагу до книги.
27.11.2023 р. А книга, навіть авторська, – це надбання нашого народу, наша історія, наше багатство. Шануємо, поважаємо, цінуємо і бережемо. Саме в цьому році українська культура відзначає 160 -річчя від дня народження Ольги Кобилянської. Спільно з бібліотекою ліцею готуємо і проводимо літературно-поетичну композицію “ Ой, ти, дівчино засмученая”. Окрім творчості, звертаємо увагу і на особисте життя письменниці, на подвійну зраду, що довелося пережити. Щастя було зовсім близько, поруч, поблукало, поманило та й зникло. Не розгубилась, не зміліла, а піднялась і переросла свого вчителя. Ольга стала письменницею, а він хто? Так і залишився вчителем, тільки хіба що одруженим… на іншій. Чому про це говоримо? А тому що всі прагнуть кохання вірного, щирого, взаємного. А так не завжди буває. В житті варто бути готовим до всього. Навіть до зради. Треба вистояти.
30.11.2023 р. В останній день осені вихователь Алла Чучіна спільно з керівником гуртка естрадного співу Іриною Курильчук проводять захід “Кава з ароматом осені … присмаком журби…” Це вечірнє рандеву, на якому звучать військово-патріотичні пісні. Життя іде, але з присмаком гіркоти, і не від кави, а від війни. Навіть, коли під нашими ногами не вибухає і не рветься земля і не палає небо, ніхто не почувається в безпеці, не радіє і не втішається, бо в душі оселився страх і хвилювання за тих, хто береже наш спокій, хто боронить нашу країну.
04-10.12.2023 р. Бібліотекарем ліцею проводиться акція “ Національний тиждень читання”. Готуємо учнів до участі в ній. На них чекає зустріч з Василем Стусом. Інформуємо мешканців про поета, націлюємо на те, щоб скористалися можливостями інтернету і поглибили свої знання про його особистість. На заході вони не мають бути розгублені і справляти враження невігласів. Молодь має знати про одиноких незламних борців за свободу України. Боротися поруч з кимось легше, ніж коли ти сам, а ворог твій- державна машина, її потворне беззаконня, яке поглинає особистість, як монстр. 04.12.2023 маємо бесіду за круглим столом, присвячену життю та творчості Василя Стуса “Дорогою болю”, яку організовує бібліотекар ліцею Тетяна Качан.
15-20.12.2023 р. Готуємось до Різдва. Воно тепер спільно з католицьким і вперше святкуватимемо його разом з усім цивілізованим світом. Ялиночки, гірляндочки, прикраси секцій та кімнат. І все своїми ручками. Як уміємо, але серцю втішно. Різдво — велике свято. Народився Спаситель, що прийшов спокутувати гріхи людства. І за гріхи людей був ними ж і розп’ятий на хресті. Але люди не зрозуміли, а, може, вже забули про це, і кинулись грішити знову.
25.01.2024 р. Незадовго після закінчення канікул сідаємо за стіл переговорів і вирішуємо проблему “Демократія, свобода слова і вседозволеність — це одне і те ж ?” Думки різняться, слова розбігаються, сперечаємось, але тішить те, що всі притримуються однієї думки: живи і вчиняй так, аби всім, хто поруч, було комфортно. І не замишляй поганого, живи по закону Божому: “Не виорюй лиха на ближнього, котрий безпечно з тобою сидить”.
22.02.2024 р. Спільно з бібліотекарем ліцею проводимо захід “ Тризуб — наша гордість і слава.” Виховуємо повагу до суспільства та держави.
26.02.2024 р. Розбиваємось на два протилежних табори: дівочий та юнацький і знову сперечаємось на тему “Сучасна жінка, яка вона? Сучасний чоловік. Який він? ” В суперечці вирішуємо проблему гендерної рівності.
29.02.2024 р. Година спілкування з дітьми ”Як протистояти тиску однолітків? “ Готуємо молодь до дорослого життя, вчимо захищати себе, відстоювати свої права і свою позицію.
07.03.2024 р. Залучаємо учнів до відзначення Шевченківських днів, до проведення експрес- вікторини, яка проводиться в читальному залі бібліотеки Тетяною Качан.
11.03.2024 р. “День присвячений егоїзму” Проводимо розмову в колі “Хто любить і цінує лише себе, той нікого не любить”. Виявляємо і розвінчуємо егоїзм у всіх його навіть привабливих проявах.
25.03.2024 р. Проводимо діалог “Що значить бути патріотом держави?” до Дня українських добровольців.
04.04.2024 р. Протягом місяця ознайомлюємо спільно з бібліотекарем Тетяною Качан з традиціями українського писанкарства. Відкриваємо творчу майстерню “Великдень писанку дарує”, створюємо великодні композиції з використанням весняної Пасхальної атрибутики. Збираємось на колективне виготовлення писанок різних видів: крапанок,крашанок, сучасного декорування. Робимо спільну виставку і пишаємось собою. Це дійство на певний час відволікає всіх учасників від спільної тривоги. Наближається Великдень, Христос воскрес, свято віримо, що воскресне і Україна.
Маленькими кроками наближаємось до завершення навчального року. Не озираючись на постійні повітряні тривоги, перебування в бомбосховищах, невтішні новини, ми жили, діяли, розважали і виховували нашу молодь . Навчальний рік закінчується Бог дасть… буде наступний.
2022 – 2023 н.р.
“Рік складний, але гуртожиток ліцею вирував активним життям, тому що мешканці його – молодь. А молодь – відчайдушна і хоробра, і труднощі її не лякають, якщо вони взагалі є. Намагаємось нічого не пропустити.
У 2022 – 2023 н.р. у нас вийшов такий собі калейдоскоп справ:
День бібліотекаря — допомагаємо зав бібліотекою Качан Т.М. провести для мешканців гуртожитку заочну мандрівку “Найдивовижнішими бібліотекамисвіту”, аби привернути увагу всіх, хто любить читати, до книги і спонукати до відвідування бібліотеки. І самі мандруємо залюбки.
Покрова Пр. Богородиці — давнє християнське свято. Ікона її завжди мандрувала з козаками у всіх походах та битвах, бо козаки вважали її своєю покровителькою. Інформуємо мешканців про маловідомі факти з життя запорожців, про їх походи на чайках, про характерників, про те, кому ми маємо “дякувати” за знищення Запорізької Січі. Проводимо вікторину, аби з’ясувати, що учні знають про Покрову. Виходить: знають дещо. А дещо дізналися від нас.
“Світ ловив мене, та не спіймав”. Маємо 300-річний ювілей українського філософа Г. Сковороди. Мандруємо його життєвими стежками під звуки дитячої сопілочки і музику Скорика. Проводимо усний журнал, де кожен учасник обрав і озвучив одну із сторінок його біографії. Вчимо поважати особистість, особливо неординарну, котра прославляє націю.
Новий рік не за горами. Рік війни, страждань, розрухи, тривоги і стійкості відходить у минуле. Маємо зустріти Новий рік. Нехай він стане роком нашої Перемоги. Не зовсім радісно і не до пишності, знаючи, що хтось зустріне його в снігах окопів, а хтось і не зустріне зовсім. Тому не будемо віддалятись у “комфорт” зробимо ялинку своїми руками і прикрасимо оселі. Час не стоїть на місці і йде, і не питає у нас на це згоди. Не будемо йому заважати. Як говорив Вольтерівський Кандід “Все, що відбуваеться — все до кращого”. Залишається у це повірити.
Темрява на дворі, темрява і в домі, темрява і в солдат на передовій. То зробимо свічку і собі, і нашим захисникам. Вона не дуже яскрава, але зігріє і розвіє, якщо не темряву, то смуток і самотність, тому що свічі передались з тилу. Значить тил є. Це та земля, де не рвуться снаряди, не палають будинки, не плачуть поранені, а люди живуть і працюють. А, значить, воїни, тут стоять не дарма, бо земля ця — за їхніми спинами.
День св. Валентина – католицьке свято. Але день Закоханих наша молодь святкує. Українці вміють любити і себе, і людей, і свою країну. Нагадаємо собі про це. Прикрасимо телезал інсталяцією і пофотографуємось на фоні двох люблячих сердець
Весна. Березень. Готуємось і проводимо літературно – мистецьку композицію “Живе під сонцем любові Шевченкова весна”. Мешканці обрали собі вірші Кобзаря із різних його тем, погрупувались по циклах “ Лірика. Жіночі образи,” “Патріотичні твори”, “Образ українського села” і під спів В. Зінкевича торуємо “Шлях до Тараса”. Вслід за цим — вікторина “Впізнай рядки і згадай твори”.
Крім того, грали в мафію, зустрічалися з молодіжним працівником, спілкувалися з психологом, влаштовували вечори кіно та співали пісні під гітару на квартирниках.
